бучно

бу́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. бучно — Присл. до бучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бучно — БУ́ЧНО. Присл. до бучни́й. Гучно, бучно, – а п'яти мерзнуть (прислів'я); Колись ті бенкети цілими тижнями тяглися, широко та бучно справлялися (Панас Мирний); Бучно їх у шахти виряджали (М. Терещенко); Бучно й рішуче ввалилися вони [старшини] до ..  Словник української мови у 20 томах
3. бучно — БУ́ЧНО. Присл. до бучни́й. Гучно, бучно, — а п’яти мерзнуть (Укр.. присл.., 1955, 179); Колись ті бенкети цілими тижнями тяглися, широко та бучно справлялися (Мирний, III, 1954, 191); Бучно їх у шахти виряджали (Тер.  Словник української мови в 11 томах