Орфографічний словник української мови

бідолашка

бідола́шка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бідолашка — -и, ч. і ж. Пестл. до бідолаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бідолашка — БІДОЛА́ШКА, и, ч. і ж. Пестл. до бідола́ха. А тепер Ївгу бідолашку прохала – допомогти мені кругом хату .. обмазати (Ганна Барвінок); А мені – серце крається, коли дивлюся на тих бідолашок (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  3. бідолашка — див. бідний; нещасливий  Словник синонімів Вусика
  4. бідолашка — БІДОЛА́ШКА, и, ч. і ж. Пестл. до бідола́ха. А тепер Ївгу бідолашку прохала — допомогти мені кругом хату.. обмазати (Барв., Опов.., 1902, 249); А мені — серце крається, коли дивлюся на тих бідолашок (Вільде, Сестри.., 1958, 457).  Словник української мови в 11 томах