бідолашка
БІДОЛА́ШКА, и, ч. і ж. Пестл. до бідола́ха.
А тепер Ївгу бідолашку прохала — допомогти мені кругом хату.. обмазати (Барв., Опов.., 1902, 249);
А мені — серце крається, коли дивлюся на тих бідолашок (Вільде, Сестри.., 1958, 457).
Словник української мови (СУМ-11)