Орфографічний словник української мови

бідонька

бі́донька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бідонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до біда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бідонька — БІ́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до біда́1 1. – Не страшно мені, хоч по увесь вік горечко, бідонька.., мені усе байдуже (Г. Квітка-Основ'яненко); Лихе горе та бідонька, Мов гірка та лебідонька (І. Манжура); – Дитино, дитино! Наробило ти мені бідоньки – наробило (У. Самчук).  Словник української мови у 20 томах
  3. бідонька — див. біда  Словник синонімів Вусика
  4. бідонька — БІ́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до біда́¹ 1. — Ні страшно мені, хоч по увесь вік горечко, бідонька.., мені усе байдуже (Кв.-Осн., II, 1956, 334); Лихе горе та бідонька. Мов гірка та лебідонька (Манж., Тв., 1955, 36).  Словник української мови в 11 томах
  5. бідонька — Бідонька, -ки ж. ум. отъ біда.  Словник української мови Грінченка