біленько —
Присл. до біленький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
біленько —
БІЛЕ́НЬКО. Присл. до біле́нький. Ой устану раненько Та й умиюсь біленько (з народної пісні); Та й зацвіла калиночка біленько, Аби в парі прожили добренько (з народної пісні).
Словник української мови у 20 томах
біленько —
БІЛЕ́НЬКО. Присл. до біле́нький. Ой устану раненько Та й умиюсь біленько (Нар. лірика, 1956, 325).
Словник української мови в 11 томах
біленько —
Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Словник української мови Грінченка