біленько
БІЛЕ́НЬКО.
Присл. до біле́нький.
Ой устану раненько Та й умиюсь біленько (з народної пісні);
Та й зацвіла калиночка біленько, Аби в парі прожили добренько (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)БІЛЕ́НЬКО.
Присл. до біле́нький.
Ой устану раненько Та й умиюсь біленько (з народної пісні);
Та й зацвіла калиночка біленько, Аби в парі прожили добренько (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)