білодеревець

білодере́вець

іменник чоловічого роду, істота

столяр

Значення в інших словниках

1. білодеревець — -вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. білодеревець — БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр. Білодеревець працював із сосною, ялиною, карельською березою (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. білодеревець — БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр.  Словник української мови в 11 томах