білодеревець

БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч.

Майстер неполірованих столярних виробів; столяр.

Білодеревець працював із сосною, ялиною, карельською березою (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. білодеревець — білодере́вець іменник чоловічого роду, істота столяр  Орфографічний словник української мови
2. білодеревець — -вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білодеревець — БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр.  Словник української мови в 11 томах