білогрудий

БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е.

Який має білу шерсть або біле пір'я на грудях.

Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (М. Рильський);

* Образно. – Ідуть вони [кораблі] обов'язково вперед, море тоді уявляєш калюжею, яка гордиться з того, що по ній плавав білогрудий корабель (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. білогрудий — білогру́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білогрудий — -а, -е. Який має білу шерсть або біле пір'я спереду, на грудях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білогрудий — БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має білу шерсть або біле пір’я спереду, на грудях. Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (Рильський, Поеми, 1957, 162); *Образно.  Словник української мови в 11 томах