Великий тлумачний словник сучасної мови

білогрудий

білогру́дий

-а, -е.

Який має білу шерсть або біле пір'я спереду, на грудях.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. білогрудий — білогру́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. білогрудий — БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має білу шерсть або біле пір'я на грудях. Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (М. Рильський); * Образно. – Ідуть вони [кораблі] обов'язково вперед, море тоді уявляєш калюжею, яка гордиться з того, що по ній плавав білогрудий корабель (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. білогрудий — БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має білу шерсть або біле пір’я спереду, на грудях. Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (Рильський, Поеми, 1957, 162); *Образно.  Словник української мови в 11 томах