білокрилки —
БІЛОКРИ́ЛКИ, лок, мн. (одн. білокри́лка, ж.). Підряд рівнокрилих дрібних хоботних комах з двома парами вузьких крил, укритих лусочками, які поширені перев. у тропіках. Розмножуються білокрилки надзвичайно швидко. Цьому сприяють деякі особливості їх біології (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах