білокрилки

БІЛОКРИ́ЛКИ, лок, мн. (одн. білокри́лка, ж.).

Підряд рівнокрилих дрібних хоботних комах з двома парами вузьких крил, укритих лусочками, які поширені перев. у тропіках.

Розмножуються білокрилки надзвичайно швидко. Цьому сприяють деякі особливості їх біології (з наук.-попул. літ.).