білокрилий — Орфографічний словник української мови

білокрилий — -а, -е. Який має білі крила. || Уживається як постійний епітет лебедя, чайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
білокрилий — БІЛОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має білі крила. У повітрі, попискуючи, віються над водою ластівки та легкі білокрилі крячки (О. Гончар); Хмурилися навіть білокрилі янголи, розліталися вусібіч (Ю. Мушкетик); * Образно. Словник української мови у 20 томах
білокрилий — БІЛОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має білі крила. У повітані, попискуючи, віються над водою ластівки та легкі білокрилі крячки (Гончар, Маша.., 1959, 37); *Образно. Словник української мови в 11 томах