білокрилий

білокри́лий

-а, -е.

Який має білі крила.

|| Уживається як постійний епітет лебедя, чайки.

Значення в інших словниках

1. білокрилий — білокри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білокрилий — БІЛОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має білі крила. У повітрі, попискуючи, віються над водою ластівки та легкі білокрилі крячки (О. Гончар); Хмурилися навіть білокрилі янголи, розліталися вусібіч (Ю. Мушкетик); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. білокрилий — БІЛОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має білі крила. У повітані, попискуючи, віються над водою ластівки та легкі білокрилі крячки (Гончар, Маша.., 1959, 37); *Образно.  Словник української мови в 11 томах