білокрилець білокри́лець -льця, ч. Отруйна болотна рослина з білою квіткою. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках білокрилець — Білокрилець, -льця м. = лущ. Вх. Пч. II. 10. Словник української мови Грінченка