білопідкладочник

білопідкла́дочник

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. білопідкладочник — БІЛОПІДКЛА́ДОЧНИК, а, ч., зневажл., іст. У царській Росії – студент аристократичного походження, що зверхньо ставився до рядового студентства і був ворожий прогресивним ідеям.  Словник української мови у 20 томах
2. білопідкладочник — БІЛОПІДКЛА́ДОЧНИК, а, ч., заст., зневажл. Студент аристократичного походження, що зневажливо ставився до рядового студентства і був ворожий революційному рухові.  Словник української мови в 11 томах