білопідкладочник

БІЛОПІДКЛА́ДОЧНИК, а, ч., заст., зневажл. Студент аристократичного походження, що зневажливо ставився до рядового студентства і був ворожий революційному рухові.

Значення в інших словниках

1. білопідкладочник — білопідкла́дочник іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. білопідкладочник — БІЛОПІДКЛА́ДОЧНИК, а, ч., зневажл., іст. У царській Росії – студент аристократичного походження, що зверхньо ставився до рядового студентства і був ворожий прогресивним ідеям.  Словник української мови у 20 томах