білополяки

БІЛОПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. білополя́к, а, ч.), іст. Війська буржуазно-поміщицької Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти пішли війною на Радянську країну.

Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію. З темряви показалися таращанські ешелони (Довж., І, 1958, 207).

Значення в інших словниках

1. білополяки — -ів, мн. (одн. білополяк, -а, ч.), іст. Війська Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти воювали проти радянської Росії.  Великий тлумачний словник сучасної мови