білуга —
БІЛУГА – БІЛУХА Білуга. Риба родини осетрових. Білуха. Ссавець родини дельфінових.
Літературне слововживання
білуга —
-и, ж. Велика морська риба з родини осетрових; цінна м'ясом та ікрою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
білуга —
БІЛУ́ГА, и, ж. 1. Велика хижа промислова риба родини осетрових. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку .. й білугу (І. Нечуй-Левицький); І ось – з'явилась в морі білуга (З. Тулуб); А у Дніпрі що риба, то білуга (Л.
Словник української мови у 20 томах
білуга —
(-и) ж.; мол.; жарт. Те саме, що білка. ПСУМС, 8.
Словник жарґонної лексики української мови
білуга —
БІЛУ́ГА, и, ж. (Huso huso). Велика морська риба з родини осетрових; цінна м’ясом та ікрою. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку.. й білугу (Н.-Лев., II, 1956, 222); І ось — з’явилась в морі білуга (Тулуб, Людолови, І, 1957, 291).
Словник української мови в 11 томах