Великий тлумачний словник сучасної мови

білуга

білу́га

-и, ж.

Велика морська риба з родини осетрових; цінна м'ясом та ікрою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. білуга — білу́га іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. білуга — БІЛУГА – БІЛУХА Білуга. Риба родини осетрових. Білуха. Ссавець родини дельфінових.  Літературне слововживання
  3. білуга — БІЛУ́ГА, и, ж. 1. Велика хижа промислова риба родини осетрових. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку .. й білугу (І. Нечуй-Левицький); І ось – з'явилась в морі білуга (З. Тулуб); А у Дніпрі що риба, то білуга (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. білуга — (-и) ж.; мол.; жарт. Те саме, що білка. ПСУМС, 8.  Словник жарґонної лексики української мови
  5. білуга — БІЛУ́ГА, и, ж. (Huso huso). Велика морська риба з родини осетрових; цінна м’ясом та ікрою. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку.. й білугу (Н.-Лев., II, 1956, 222); І ось — з’явилась в морі білуга (Тулуб, Людолови, І, 1957, 291).  Словник української мови в 11 томах