Орфографічний словник української мови

біляночка

біля́ночка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. біляночка — БІЛЯ́НОЧКА, и, ж., розм. Зменш.-пестл. до біля́нка 1. Дивлячись на цю струнку, стильно одягнену “біляночку”, важко повірити, що у неї вже 22 роки педагогічного стажу, з яких 12 останніх – у сільській школі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. біляночка — див. білявий  Словник синонімів Вусика