Словник української мови у 20 томах

біляночка

БІЛЯ́НОЧКА, и, ж., розм.

Зменш.-пестл. до біля́нка 1.

Дивлячись на цю струнку, стильно одягнену “біляночку”, важко повірити, що у неї вже 22 роки педагогічного стажу, з яких 12 останніх – у сільській школі (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біляночка — біля́ночка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. біляночка — див. білявий  Словник синонімів Вусика