Орфографічний словник української мови

ваблячий

ва́блячий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ваблячий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вабити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ваблячий — ВА́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ва́бити. Тієї ж миті він побачив Ясногорську .. Спускаючись, Черниш дивився під ноги, а проте, здається, бачив тільки її, довгождану, небезпечну і ваблячу (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. ваблячий — ВА́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ва́бити. Тієї ж миті він побачив Ясногорську.. Спускаючись, Черниш дивився під ноги, а проте, здається, бачив тільки її, довгождану, небезпечну і ваблячу (Гончар, І, 1954, 361)...  Словник української мови в 11 томах