Значення в інших словниках
-
васалітет —
-у, ч. У середні віки в Західній Європі – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
васалітет —
ВАСАЛІТЕ́Т, у, ч., іст. У середні віки – система відносин особистої залежності одних феодалів – васалів від інших – сеньйорів. Васалітет як розвинутий інститут сформувався у VIII–IX століттях у Франкській державі...
Словник української мови у 20 томах
-
васалітет —
васаліте́т (франц. vassalite, від лат. vassus – слуга) за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів [(сеньйорів (1)].
Словник іншомовних слів Мельничука