васалітет

васаліте́т

-у, ч.

У середні віки в Західній Європі – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).

Значення в інших словниках

1. васалітет — васаліте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. васалітет — ВАСАЛІТЕ́Т, у, ч., іст. У середні віки – система відносин особистої залежності одних феодалів – васалів від інших – сеньйорів. Васалітет як розвинутий інститут сформувався у VIII–IX століттях у Франкській державі...  Словник української мови у 20 томах
3. васалітет — васаліте́т (франц. vassalite, від лат. vassus – слуга) за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів [(сеньйорів (1)].  Словник іншомовних слів Мельничука