1. Великий тлумачний словник сучасної мови

васалітет

васаліте́т

-у, ч.

У середні віки в Західній Європі – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. васалітет — васаліте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. васалітет — ВАСАЛІТЕ́Т, у, ч., іст. У середні віки – система відносин особистої залежності одних феодалів – васалів від інших – сеньйорів. Васалітет як розвинутий інститут сформувався у VIII–IX століттях у Франкській державі... Словник української мови у 20 томах
  3. васалітет — васаліте́т (франц. vassalite, від лат. vassus – слуга) за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів [(сеньйорів (1)]. Словник іншомовних слів Мельничука