1. Словник іншомовних слів Мельничука

васалітет

васаліте́т

(франц. vassalite, від лат. vassus – слуга)

за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів [(сеньйорів (1)].

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. васалітет — васаліте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. васалітет — -у, ч. У середні віки в Західній Європі – система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. васалітет — ВАСАЛІТЕ́Т, у, ч., іст. У середні віки – система відносин особистої залежності одних феодалів – васалів від інших – сеньйорів. Васалітет як розвинутий інститут сформувався у VIII–IX століттях у Франкській державі... Словник української мови у 20 томах