1. Словник іншомовних слів Мельничука

василіани

василіа́ни, базиліа́ни

(лат. basiliani)

1. Ченці католицького ордену, заснованого у Візантії за статутом, що його нібито склав богослов Василій Великий (4 ст.).

2. Ченці василіанських уніатських монастирів, заснованих у Литві, Західній Білорусії й на Західній Україні після Брестської унії 1596.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. василіани — -ів, мн. 1》 Ченці католицького ордену, створеного у Візантії на основі статуту богослова Василія Великого (4 ст.). 2》 Ченці уніатського ордену, заснованого на західно-українських і західно-білоруських землях після Брестської унії 1596 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. василіани — ВАСИЛІА́НИ, а́н, мн., іст. (одн. василіа́нин, а, ч.; василі́анка, и, ж.). Те саме, що базиліа́ни. А тут [на церемонії] ще зібрався цілий загін римсько-католицького і греко-католицького “вояцтва” з єпископату, отці ордену василіанів, семінаристи... Словник української мови у 20 томах