вахмістр —
-а, ч., військ. У дореволюційній армії – старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії та кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вахмістр —
ВА́ХМІСТР, а, ч. Військове звання унтер-офіцерського складу кавалерії та артилерії в арміях деяких європейських країн, а також у російській армії (кавалерія, і козачі війська, а також корпус жандармів) до 1917 року. [Єгер:] Півроку був я у послузі, ..
Словник української мови у 20 томах
вахмістр —
ва́хмістр (нім. Wachtmeister) звання (чин) і посада молодшого командного складу в кавалерії і кінній артилерії деяких армій, зокрема царської армії.
Словник іншомовних слів Мельничука
вахмістр —
ВА́ХМІСТР, а, ч., військ. У дореволюційній армії — старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії і кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля. [Єгер:] Півроку був я у послузі, .. чистив чоботи вахмістрові, коня глядів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах