вахмістр

ВА́ХМІСТР, а, ч.

Військове звання унтер-офіцерського складу кавалерії та артилерії в арміях деяких європейських країн, а також у російській армії (кавалерія, і козачі війська, а також корпус жандармів) до 1917 року.

[Єгер:] Півроку був я у послузі, .. чистив чоботи вахмістрові, коня глядів (Леся Українка);

– Ось Максим Сірко, вахмістр лейб-гусарського .. полку (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. вахмістр — ва́хмістр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вахмістр — -а, ч., військ. У дореволюційній армії – старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії та кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вахмістр — ва́хмістр (нім. Wachtmeister) звання (чин) і посада молодшого командного складу в кавалерії і кінній артилерії деяких армій, зокрема царської армії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. вахмістр — ВА́ХМІСТР, а, ч., військ. У дореволюційній армії — старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії і кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля. [Єгер:] Півроку був я у послузі, .. чистив чоботи вахмістрові, коня глядів (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах