Значення в інших словниках
-
вбирний —
-а, -е. Здатний вбирати, насичуватись чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вбирний —
ВБИРНИ́Й, а́, е́. Який вбирає щось, насичується чим-небудь. У вологий період року солі взаємодіють із ґрунтовим вбирним комплексом, що приводить до осолонцювання ґрунтів, поступової зміни ґрунтового профілю (з навч. літ.); Вбирна поверхня; // Стос.
Словник української мови у 20 томах
-
вбирний —
ВБИРНИ́Й, а́, е́. Здатний вбирати, насичуватись чим-небудь. Завдяки вбирній здатності в грунтах можуть закріплюватись речовини, що вносяться з добривами. (Колг. енц., І, 1956, 311).
Словник української мови в 11 томах