Орфографічний словник української мови

ввічливість

вві́чливість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ввічливість — (увічливість), -вості, ж. Властивість за знач. ввічливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ввічливість — ВВІ́ЧЛИВІСТЬ (УВІ́ЧЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. вві́чливий. Їй здавалося: та щира привітність Одарки, та її ввічливість та шаноба мали за собою якусь скриту надію (Панас Мирний); Не знає [Княжевич] навіть елементарної ввічливості.  Словник української мови у 20 томах
  3. ввічливість — Вві́чливість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ввічливість — ВВІ́ЧЛИВІСТЬ (УВІ́ЧЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. вві́чливий. Їй здавалося: та щира привітність Одарки, та її ввічливість та шаноба мали за собою якусь скриту надію (Мирний, III, 1954, 355); Не знає [Княжевич] навіть елементарної ввічливості.  Словник української мови в 11 томах