вдивовижу

вдивови́жу

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. вдивовижу — присудк. сл. Дуже дивно, незвичайно, так, як ще не траплялося бачити, робити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вдивовижу — ВДИВОВИ́ЖУ, пред. Дуже дивно, незвичайно, так, як ще не траплялося бачити, робити. Хіба йому вдивовижу, що комин чорний, як його трусять? (Ганна Барвінок); Очі його ніби говорили всім, що все те було не вдивовижу (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вдивовижу — ВДИВОВИ́ЖУ, присудк. сл. Дуже дивно, незвичайно, так, як ще не траплялося бачити, робити. Хіба йому вдивовижу, що комин чорний, як його трусять? (Барв., Опов.., 1902, 109); Очі його ніби говорили всім, що все те було не вдивовижу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах