вдова —
(удова), -и, ж. Жінка, яка після смерті чоловіка не одружилася вдруге. Солом'яна вдова — див. солом'яний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вдова —
ВДОВА́ (УДОВА́), и́, ж. Жінка, яка після смерті чоловіка не вийшла заміж удруге. Давно колись Була собі мати, Був і батько, та не стало; Осталась вдовою (Т. Шевченко); В однім селі жила бідна вдова і мала четверо дітей (І.
Словник української мови у 20 томах
вдова —
Вдовине серце, осіннє сонце, хоч і ясно гріє, зимний вітер віє. Так рекомендують женихові вдовицю. Ліпше бути вдовою, як жити з бідою. Ліпше бути самотній вдові, як жити з лихим мужом. Нема стриму, вдовиному сину. Вдовин син неслухаєсь матері.
Приповідки або українсько-народня філософія
вдова —
Вдівонька, вдівочка, вдовичка, удова, удовиця, удівонька, удовичка Фразеологічні синоніми: без чоловіка
Словник синонімів Вусика
вдова —
ВДОВА́ (УДОВА́), и́, ж. Жінка, яка після смерті чоловіка не одружилася вдруге. Давно колись Була собі мати, Був і батько, та не стало; Осталась вдовою (Шевч., І, 1951, 155); В однім селі жила бідна вдова і мала четверо дітей (Фр.
Словник української мови в 11 томах
вдова —
Вдова, -ви ж. = удова.
Словник української мови Грінченка