Орфографічний словник української мови

вдумливість

вду́мливість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вдумливість — -вості, ж. Властивість за знач. вдумливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вдумливість — ВДУ́МЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вду́мливий 1. Від матері засвоїв владні жести й пихатість у поведінці, від батька передалися йому допитливість і вдумливість – заповідалося на те, що з Мустафи справді виросте з часом гідний наступник трону (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. вдумливість — ВДУ́МЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вду́мливий 1. Вдумливості йому тоді не вистачало (Коп., Лейтенанти, 1947, 205); Критичні статті і висловлювання тов. Крупської говорили про вдумливість і чуйність друга і товариша (Літ. газ., 28.ІІ 1939, 1).  Словник української мови в 11 томах