ведучий
веду́чий 1
прикметник
який іде спереду; який надає руху машині; провідний — рідко
веду́чий 2
іменник чоловічого роду, істота
той, що веде передачу тощо
Орфографічний словник української мовиведу́чий 1
прикметник
який іде спереду; який надає руху машині; провідний — рідко
веду́чий 2
іменник чоловічого роду, істота
той, що веде передачу тощо
Орфографічний словник української мови