ведучий
веду́чий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до вести.
2》 прикм. Який іде спереду; головний.
|| у знач. ім. ведучий, -чого, ч.
3》 прикм., розм., рідко. Те саме, що провідний.
4》 прикм., тех. Який надає руху, обертання іншій частині механізму, машини. Ведучий диск. Ведуче колесо. Ведучий шків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови