вербовка

вербо́вка

іменник жіночого роду

розм.

Значення в інших словниках

1. вербовка — правильніше: вербування  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. вербовка — ВЕРБО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що вербува́ння. Таким чином Андрій ще раз переконався, яка страшна сила закладена в тій проклятій вербовці, що від однієї думки про неї людина з хама стає янголом (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вербовка — ВЕРБО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що вербува́ння. Йде вербовка (Довж., І, 1958, 46).  Словник української мови в 11 томах