вербовка
ВЕРБО́ВКА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що вербува́ння.
Таким чином Андрій ще раз переконався, яка страшна сила закладена в тій проклятій вербовці, що від однієї думки про неї людина з хама стає янголом (І. Багряний);
Людям фашистська неволя була страшною чумою, а Варчукові – золотим дном. Хто був спроможніший – відкуповувався від проклятої вербовки (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)