Орфографічний словник української мови

веред

ве́ред 1

іменник чоловічого роду

примха

в однині вживається рідко

ве́ред 2

іменник чоловічого роду

болячка

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. веред — I див. вереди. II -у, ч. Гнійний нарив, болячка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. веред — ВЕ́РЕД¹ див. ве́реди. ВЕ́РЕД², у, ч. Гнійний нарив, болячка. Молодиця помаленьку розв'язувала ногу, і Люба далі побачила червоний опух з великим жовтим вередом (Олена Пчілка); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. веред — див. примха; рана  Словник синонімів Вусика
  4. веред — ВЕРЕДУВА́ННЯ (поведінка, вчинок вередливої людини), КАПРИЗУВА́ННЯ, КОВЕРЗУВА́ННЯ, ВЕ́РЕДИ, ХИМЕРУВА́ННЯ розм., КОМИЗА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм. Взагалі жінки — народ не до зрозуміння: не дарують вони тобі..  Словник синонімів української мови
  5. веред — Ве́ред, ве́реду, -дові; ве́реди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. веред — ВЕ́РЕД¹ див. ве́реди. ВЕ́РЕД², у, ч. Гнійний нарив, болячка. *Образно. — Якби Руфін і всі йому подібні сторожею законові служили, а не сиділи.., то всякі вереди на тілі Риму ізслизли б геть, як віспа вітряна (Л. Укр., II, 1951, 366).  Словник української мови в 11 томах