Значення в інших словниках
-
веред —
ве́ред 1 іменник чоловічого роду примха в однині вживається рідко ве́ред 2 іменник чоловічого роду болячка
Орфографічний словник української мови
-
веред —
I див. вереди. II -у, ч. Гнійний нарив, болячка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
веред —
ВЕ́РЕД¹ див. ве́реди. ВЕ́РЕД², у, ч. Гнійний нарив, болячка. Молодиця помаленьку розв'язувала ногу, і Люба далі побачила червоний опух з великим жовтим вередом (Олена Пчілка); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
веред —
ВЕРЕДУВА́ННЯ (поведінка, вчинок вередливої людини), КАПРИЗУВА́ННЯ, КОВЕРЗУВА́ННЯ, ВЕ́РЕДИ, ХИМЕРУВА́ННЯ розм., КОМИЗА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм. Взагалі жінки — народ не до зрозуміння: не дарують вони тобі..
Словник синонімів української мови
-
веред —
Ве́ред, ве́реду, -дові; ве́реди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
веред —
ВЕ́РЕД¹ див. ве́реди. ВЕ́РЕД², у, ч. Гнійний нарив, болячка. *Образно. — Якби Руфін і всі йому подібні сторожею законові служили, а не сиділи.., то всякі вереди на тілі Риму ізслизли б геть, як віспа вітряна (Л. Укр., II, 1951, 366).
Словник української мови в 11 томах