верещака —
-и, ч. і ж. 1》 Той (та), хто багато верещить. 2》 тільки ж. Страва із свинячої грудинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верещака —
ВЕРЕЩА́КА¹, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато верещить. Десь коло штурвала прикипів лоцман Гриша. Десь у трюмі пильнують Віктор і Юрчик зо два десятки зістеризованих [істеричних] верещак (П.
Словник української мови у 20 томах
верещака —
див. крикливий
Словник синонімів Вусика
верещака —
КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм.
Словник синонімів української мови
верещака —
ВЕРЕЩА́КА, и, ч. і ж. 1. Той (та), хто багато верещить. 2. тільки ж. Страва з свинячої грудинки. Подаючи на стіл, верещаку посипають зеленню петрушки (Укр. страви, 1957, 155).
Словник української мови в 11 томах
верещака —
Верещака, -ки м. Крикунъ, пискунъ.
Словник української мови Грінченка