Значення в інших словниках
-
вериги —
Иг, мн., заст., іст. Залізні ланцюги, які носили на тілі релігійні фанатики з метою самокатування. Як легко, збувшися старих вериг, почутись вільному, з собою в парі! (ЧТ:13).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
вериги —
-иг, мн., заст. Залізні ланцюги, пута, що їх носили на руках або на тілі релігійні фанатики з метою самокатування та умертвіння плоті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вериги —
ВЕРИ́ГИ, и́г, мн., заст. Залізні ланцюги, пута, які носили на руках або на тілі релігійні фанатики з метою самокатування. – Одягайте, ґаздо, вериги, беріть нагайку-трійчатку і хвощіть [хвоськайте] себе (П.
Словник української мови у 20 томах
-
вериги —
ВЕРИ́ГИ, и́г, мн., заст. Залізні ланцюги, пута, які носили на руках або на тілі релігійні фанатики з метою самокатування. — Одягайте, газдо, вериги, беріть нагайку-трійчатку і хвощіть себе (Кол., Терен.., 1959, 189); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах