верло

верло́

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. верло — -а, с. Дишель кінного приводу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. верло — ВЕРЛО́, а́, с. Дишель кінного привода. А там.., коло верла, саме лежали старі жорна (Т. Осьмачка).  Словник української мови у 20 томах
3. верло — див. горло  Словник синонімів Вусика
4. верло — Верло́, звичайно ви́рло, -ла, -лу; ви́рла, ви́рел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. верло — ВЕРЛО́, а́, с. Дишель кінного приводу.  Словник української мови в 11 томах
6. верло — Верло, -ла с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.  Словник української мови Грінченка