верстати —
Верста́ти: — іти [6]
Словник з творів Івана Франка
верстати —
-аю, -аєш, недок., перех. 1》 із сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися в певному напрямку, йти кудись. 2》 друк. Розташовувати набір тексту та ілюстрацій на сторінках книги, журналу, газети тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верстати —
ВЕРСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод. 1. зі сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися у певному напрямку, йти кудись. – Буду в руки златоглави, Китайки хапати, .. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П.
Словник української мови у 20 томах
верстати —
ВЕРСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. із сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися в певному напрямку, йти кудись. Йди направо, я наліво Шлях верстатиму в тумані (Фр., XI, 1952, 13); — Куди верстаєте дорогу?...
Словник української мови в 11 томах
верстати —
Верстати, -таю, -єш гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41.
Словник української мови Грінченка