верхівковий — Орфографічний словник української мови

верхівковий — -а, -е. Прикм. до верхівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
верхівковий — ВЕРХІ́ВКОВИЙ, а, е. Прикм. до верхі́вка. Проріджування пагонів дерев поліпшує освітлення всередині крони, сприяє росту верхівкової бруньки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
верхівковий — ВЕРХІ́ВКОВИЙ, а, е. Прикм. до верхі́вка. Південна бурякова блішка іноді виїдає верхівкову бруньку, призводячи до загибелі сходів (Захист рослин.., 1952, 405); Американська буржуазія.. підгодовувала верхівковий прошарок робітників, які становили робітничу аристократію (Нова іст., 1957, 92). Словник української мови в 11 томах