верхівковий

ВЕРХІ́ВКОВИЙ, а, е.

Прикм. до верхі́вка.

Проріджування пагонів дерев поліпшує освітлення всередині крони, сприяє росту верхівкової бруньки (з навч. літ.);

Соціальна структура ганзейських міст була типовою для європейського середньовічного міста: вона включала верхівковий прошарок патриціату, середній – бюргерства і нижчий – плебсу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. верхівковий — верхі́вковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. верхівковий — -а, -е. Прикм. до верхівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верхівковий — ВЕРХІ́ВКОВИЙ, а, е. Прикм. до верхі́вка. Південна бурякова блішка іноді виїдає верхівкову бруньку, призводячи до загибелі сходів (Захист рослин.., 1952, 405); Американська буржуазія.. підгодовувала верхівковий прошарок робітників, які становили робітничу аристократію (Нова іст., 1957, 92).  Словник української мови в 11 томах