верхівковий
ВЕРХІ́ВКОВИЙ, а, е. Прикм. до верхі́вка.
Південна бурякова блішка іноді виїдає верхівкову бруньку, призводячи до загибелі сходів (Захист рослин.., 1952, 405);
Американська буржуазія.. підгодовувала верхівковий прошарок робітників, які становили робітничу аристократію (Нова іст., 1957, 92).
Словник української мови (СУМ-11)