вершинка

верши́нка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. вершинка — -и, ж. Зменш. до вершина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вершинка — ВЕРШИ́НКА, и, ж. Зменш. до верши́на. Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою, їхні вершинки хилились до землі під вагою прозорих краплин (Ю. Збанацький); За вершинкою одного з сусідніх пагорбів, так само, як і Катруха, в сніговій норі сидів комісар (Микита Чернявський).  Словник української мови у 20 томах
3. вершинка — ВЕРШИ́НКА, и, ж. Зменш. до верши́на. Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою, їхні вершинки хилились до землі під вагою прозорих краплин (Збан., Переджнив’я, 1960, 81).  Словник української мови в 11 томах