вершинка
ВЕРШИ́НКА, и, ж. Зменш. до верши́на.
Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою, їхні вершинки хилились до землі під вагою прозорих краплин (Збан., Переджнив’я, 1960, 81).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРШИ́НКА, и, ж. Зменш. до верши́на.
Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою, їхні вершинки хилились до землі під вагою прозорих краплин (Збан., Переджнив’я, 1960, 81).
Словник української мови (СУМ-11)